A letter from Jul 23, 2024

Dear FutureMe, Привіт, тобі зараз вже 20 років, я в шоці. Якщо ти памʼятаєш ти взагалі померти хотіла. Чи твоє життя таке як ти хотіла, чи твоя англійська стала краще, чи зʼявилися все таки друзі, чи знайшла роботу, чи є хлопець? В мене стільки питань, а відповідь знати страшно. Сподіваюся в тебе є своя невелика бібліотека, як ти мріяла. Сподіваюся ти не дізналася нещастя жити в країні на літру р, хай бог змилує, чи ти все таки поїхала жити закордон, як по-справжньому хотіла та мріяла. Було б чудово, якщо так. Якщо це сталося, то яка це країна? Не знаю, як ти зараз, але сподіваюсь не шкодуєш про свої вчинки та думки, не картаєш себе непотрібними речами та не намагаєшся їх втримати такі самі непотрібна речі поряд з собою, насолоджуйся життя, так як ти тільки зможеш, неважливо у який спосіб, головне, щоб ти почувалася добре, по-справжньому добре. Створюй кращу версію себе, ти варта всього найкращого, не заважаючи про те, що зазвичай ти думає навпаки, не здавай на це, просувайся вперед, не думаю про жаль. Давай собі іноді відпочивати, особливо від власних думок в голові, а то буде непереливки. Дякую, що ти жива🤍